Дуже важко повертатись до нормального? життя. Знак питання недарма стоїть, бо нормальним життям не назвеш, коли у країні війна. Але я з поїздками своїми вирішила закруглятися, якщо так можна сказати, на дембель пішла, бо вже надто важко збирати кошти на солярку, а своїх вже...та просто вже у боргову яму потрапила))) Посилки-передачки діточкам та бійцям , медикам збираються, але висилаються Новою Поштою. Але тут, у цій моїй блогохатинці, я не буду більше про це писати та прибрала усі позначки про це. Навіщо? Бо не тільки гроши зіграли у моєму рішенні припинити польове волонтерство, поїздки на передову. Напруження останніх двох з лишком років дало знати й моєму організму, нервовій системі. А мені ще онуків ростити та все ж таки є таке бажання залишитися при здоровому глузді. Я нічого не буду писати про стан у настроях українців - ця блогохатинка аполітична, тому ....У кого є таки бажання поспілкуватися на всі ці теми - ласкаво просимо до блогу "Позивний Барваріска"
Це моя реабілітація, дарунок світу та добра. Мабуть, я загубила більшу частину своїх ПЧілок, але друзі все одно залишились)) Я дуже вас всіх люблю!
Тож заходьте на вогник, вип*ємо каву-чай, а може й дещо міцніше по святах)))
Альона, ДЯКУЮ Вам велике за ту справу, якій Ви присвятили 2 попередні роки і низький уклін ! Нехай Бог і доля в стократ поверне Вам все добро, турботу і сили !
ВідповістиВидалитиЗз радістю приєднуюсь до Ваших "Рукодільних казочок " і буду тепер тут ПЧілкою :))).
Дякую за всі ті теплі та добрі слова) Дуже рада, що нашому спілкуванню, будемо надихати один одного на творчість:))
ВідповістиВидалитиАльоночка, ти права, треба перебувати в рівновазі, поменше нервувати - так і більше користі буде і собі, і родині і нашим захисникам. Війна виснажує, треба постійно черпати сили, а творчість - це безкрайнє джерело внутрішнього світла.
ВідповістиВидалитизгода, дякую...тому й сказала собі "стоп"...пора на дембель)))
ВідповістиВидалити